Тепла штукатурка для фасаду — це відносно недавно з’явився будівельний матеріал, що застосовується для оформлення приміщень різних призначень. Таке оздоблення здатне захистити стіни від негативного впливу факторів зовнішнього середовища. Високі термоізоляційні властивості подібних сумішей дають змогу знизити витрати на опалення.
Що таке теплі штукатурки
Теплоізоляційна штукатурка — це багатокомпонентна суміш, що містить цемент, клей, пластифікатори та інші інгредієнти, які присутні в інших подібних оздоблювальних засобах. Головною особливістю цього будівельного матеріалу є включення пустотілих добавок.
Ними можуть виступати:
- частинки спіненого скла;
- гранульований пінополістирол;
- тирса;
- крихта з пемзи;
- ретельно подрібнена солома;
- керамзит;
- вермикуліт тощо.
Завдяки включенню пустотілих добавок досягається рівномірна пористість матеріалу. Пластифікатори, які вводяться до складу штукатурки, забезпечують еластичність і високий ступінь зчеплення суміші з поверхнею, а також підвищують її стійкість до перепадів температур. Це знижує ризик розтріскування покриття в процесі експлуатації. За необхідності суху суміш теплої фасадної штукатурки можна виготовити своїми руками.
Переваги та недоліки
Тепла штукатурка, як і будь-який інший утеплювач для фасаду, має свої переваги і недоліки, які обов’язково потрібно врахувати перед використанням цього складу.
Позитивні сторони застосування матеріалу:
- простота нанесення маси;
- висока пластичність суміші;
- підвищена морозостійкість;
- відсутність необхідності використання армуючої стеки;
- висока водонепроникність;
- відповідність вимогам пожежної безпеки;
- відсутність містків холоду при покритті поверхні;
- високі адгезивні властивості складу;
- хороша паропроникність покриття;
- перешкоджає проникненню гризунів у приміщення;
- високі звукоізоляційні властивості;
- не потребує попереднього вирівнювання стін;
- стійкість до ультрафіолету і вібрації;
- міцність готового покриття до механічного впливу тощо.
Тепла штукатурка має досить мало недоліків. Головним із них виступає необхідність нанесення ґрунтовки та обробка декоративним матеріалом. При цьому завершальні роботи можна проводити тільки після висихання шару штукатурки.
Крім того, потрібно врахувати, що матеріал відрізняється високою щільністю. До його складу входять легкі матеріали, але для зниження втрат тепла штукатурку необхідно наносити товстим шаром. Це може створити додаткове навантаження, тому часто перед початком робіт потрібне додаткове зміцнення фундаменту.
До недоліків теплоізоляційної штукатурки відносять і невисокий коефіцієнт теплопровідності порівняно з такими утеплювачами, як пінополістирол, мінеральна вата і пінополіуретан. Крім того, негативною стороною цього матеріалу є його висока вартість.
Сфери застосування
Найчастіше теплозберігаюча штукатурка використовується при оформленні стін приватних будинків, котеджів і побутових будівель. Крім того, цей матеріал затребуваний під час оздоблення віконних і зовнішніх дверних укосів. Рідше така штукатурка використовується для утеплення стін зсередини. Це запобігає утворенню містків холоду.
Часто оздоблювальний матеріал застосовується для оформлення поверхні будівель, які зводилися за принципом «колодязної кладки». У цьому випадку тепла штукатурка для зовнішніх робіт використовується для заповнення порожнеч, що залишилися. Крім того, цей матеріал застосовується для захисту каналізаційних і водопровідних труб від промерзання в холодну пору року.
Розрахунок товщини шару штукатурки
Розрахунок товщини необхідного шару теплої штукатурки для фасаду виконують з урахуванням СНиП 23-02-2003. Встановлено, що через стіни втрачається до 35% тепла. Загальний обсяг тепловтрати залежить від загальної площі поверхні, різниці між внутрішньою і зовнішньою температурами та багатьох інших параметрів.
Коефіцієнт теплопровідності (λ) враховує кількість проведеного тепла через 1 м³ за різниці температур між середовищами.
Для наступних штукатурних складів це значення за зменшенням (Вт/(м*°С)) становить:
- цемент вапна з піском — 0,87;
- гіпс — 0,35;
- вапно з піском — 0,81;
- гіпс із перлітом — 0,23;
- глина з тирсою — 0,29;
- цемент із перлітом — 0,3 тощо.
Коефіцієнт теплопровідності дорівнює одиниці, тобто кількість втраченого тепла становитиме 1 Вт для товщини стіни в 1 м. Однак якщо останній показник дорівнює не 1 м, а 20 см, то розрахунок тепловтрати буде таким: 1 : 0,2 = 5 Вт. Якщо різниця температур буде не 1°С, а 7°С, то втрати будуть вищими: 5 х 7 = 35 Вт. Для визначення теплового опору застосовують формулу R = d/λ, де d — товщина матеріалу.
Різновиди теплоізоляційних сумішей для оштукатурювання
Теплоізоляційна штукатурка для зовнішніх робіт різниться типом сполучного елемента, який може бути представлений цементом, гіпсом тощо. Здатність захищати приміщення від холоду залежить від виду наповнювача, що забезпечує достатній рівень пористості готової поверхні.
На основі соломи
Тривалий час солом’яна січка з глиною використовувалася для штукатурки стін і стель у житлових будинках. Це хороша тепла штукатурка для внутрішніх робіт, але може застосовуватися і для зовнішнього оздоблення.
Матеріал не тільки містить порожнечі, а й виконує армувальну функцію. Його наносили безпосередньо на дранку. Готове покриття виходить дихаючим і добре пропускає водяну пару. Це сприяє підтримці нормального мікроклімату всередині приміщення. Головним недоліком матеріалу є довге висихання.
Зараз замість глиняної основи частіше використовують сучасні суміші для штукатурки. У таку основу вводять дрібно насічену солому, а також пластифікатори та інші добавки, які захистять покриття від розтріскування і забезпечать надійне зчеплення зі стіною. Вони знижують паропроникність готової поверхні, але при цьому нанесений склад швидко висихає.
Штукатурка на основі тирси
Коефіцієнт теплопровідності тирси становить 0,06-0,07 Вт/(м2-°С), тому цей матеріал добре підходить для теплоізоляції фасаду будинку. Основою може виступати гіпс, глина, вапно і цемент. Тирса добре вбирає вологу, тому штукатурка, що містить її, краще підходить для внутрішніх робіт. При застосуванні складу для зовнішнього оздоблення готове покриття потрібно захистити від вологи та інших факторів зовнішнього середовища.
Полістирол як наповнювач
Полістирол має хороші теплоізоляційні властивості. Готову утеплювальну штукатурку, що містить дрібні гранули цієї речовини, виготовляють на основі цементу. За бажання можна зробити таку теплу штукатурку своїми руками. Єдиний її недолік — виділення отруйних речовин під час горіння. Цей мінус нівелюється при застосуванні матеріалу для зовнішнього оздоблення.
Штукатурна суміш із додаванням спіненого скла
Для виготовлення штукатурки використовують гранули спіненого скла діаметром до 2 мм. Усередині таких кульок присутні найдрібніші бульбашки повітря. Такий наповнювач не боїться вологи і не горить. При цьому теплоізоляційна штукатурка вирізняється підвищеною стійкістю до впливу факторів зовнішнього середовища.
Суміші на основі перліту, вермикуліту і керамзиту
Перліт — гранули природного походження, які виникають під час контакту гідроксиду обсидіану з водою. Цей матеріал вирізняється високим ступенем пористості. Єдиним недоліком перліту виступає його гігроскопічність, яка досягає 40%. Штукатурки, що містять цей матеріал, забезпечують високий ступінь теплоізоляції, але вимагають захисту від вологи.
Вермикуліт отримують з гідрослюди, яка спучується і заповнюється повітрям під час нагрівання. Він випускається у вигляді вже готових гранул округлої форми. Крім того, зараз у продажу є готові суміші для проведення штукатурки стін фасаду, що містять цей матеріал.
Вермикуліт має антисептичні властивості, але водночас вирізняється високою гігроскопічністю, тому він також потребує додаткового захисту від потрапляння вологи.
Керамзитову крихту виробляють при випалюванні деяких видів легкоплавких глин. Ці гранули бувають різного розміру, але до складу утеплювальних сумішей вводять зразки з діаметром не більше 5 мм. Матеріал відрізняється низькою теплопровідністю.
Основні правила нанесення штукатурки для утеплення
Проводити роботи з утеплення фасаду слід за температури в діапазоні +5…+30°C. Вкрай важливо дотримуватися інструкцій виробника під час приготування суміші.
Процес нанесення штукатурки включає такі етапи:
- Підготовка поверхні фасаду до утеплення.
- Приготування розчину штукатурки із сухої суміші.
- Нанесення декількома шарами утеплювального складу.
- Розгладження поверхні та обробка захисними складами.
Приготування своїми руками
Щоб скоротити витрати, можна приготувати суху суміш штукатурки самостійно. Бажано зробити комбінований склад, тому що він краще підійде для утеплення фасаду.
Для цього потрібно змішати головні компоненти в таких пропорціях:
- цемент М400 і вище — 1 частина;
- перліт — 3 частини;
- полістирол — 1 частина;
- поліпропіленова фібра — 50 г.
Крім того, до складу обов’язково потрібно ввести пластифікатор. Ним може виступати вапно або глина. Припустимо використання рідкого мила, яке слід додавати з розрахунку 2-3 л на 20 л суміші. Для поліпшення характеристик штукатурки можна придбати засіб для збільшення стійкості покриття до вологи. Потім у суху суміш додають воду і розмішують будівельним міксером до пастоподібного стану.
Технологія нанесення своїми руками
Спочатку слід ретельно змочити пульверизатором підготовлену поверхню. Після цього встановлюють маяки. Потім потрібно набрати розчин на шпатель і розподілити його по стіні. При цьому потрібно притискати суміш до поверхні, щоб відбулося зчеплення. Шар має бути не більше 1 см. Покриттю потрібно дати просохнути.
Наступні шари наносять товщиною до 2,5 см. Поверхню ретельно розрівнюють. Після первинного схоплювання розчину слід витягти маяки і заповнити отвори, що залишилися, сумішшю. Поверх висохлої штукатурки проводиться фінішне оздоблення.
Підготовчі роботи
Під час підготовки поверхні фасаду необхідно насамперед видалити старе декоративне покриття. Особливо ретельно потрібно змивати побілку. Тріщини і вибоїни заповнюють цементним розчином. Потім виконують обробку поверхні ґрунтовкою. Тільки після її висихання можна приступати до нанесення штукатурки.
Витрата суміші
Витрата матеріалу залежить від товщини його нанесення. Якщо шар становитиме 2,5 см, то для обробки 1 м² знадобиться від 10 до 14 кг розчину. При утепленні фасаду 5 см шаром штукатурки знадобиться від 16 до 25 кг для 1 м² поверхні.
Роботи з армувального шару
Якщо передбачається утеплення фасаду товстим шаром теплоізоляційної штукатурки, слід використовувати скловолоконну або пластикову сітку. Спочатку виконується нанесення розчину. Його шар не повинен перевищувати 1,5 см. Після цього проводиться кріплення сітки, яку злегка втоплюють у масу. Потім потрібно дати суміші просохнути. Після цього можна приступати до нанесення наступного шару розчину.
