Якщо ви хочете, щоб ваш будинок прослужив вам, вашим онукам і правнукам вірою і правдою, то після завершення будівництва варто подумати над таким важливим елементом як вимощення. Воно захищає фундамент будинку від руйнування, яке відбувається внаслідок потрапляння вологи в його мікротріщини. При низьких температурах вода в тріщинах розбухає і руйнує пори бетону, що призводить до просідання будинку і подальшої його аварійності. Крім того, вона здатна відводити талу воду під час танення снігів і перенаправляти її також від будинку до ґрунту. Створюючи особливий бар’єр вимощення захищає будинок від промерзання і подальшого спучування ґрунту під будинком. Завдяки щільному бетонному покриттю у вигляді доріжки навколо будинку створюється акуратний естетичний вигляд.
Зводиться бетонне вимощення біля будинку за особливою технологією. Для того, щоб вона справлялася з головними функціями, важливо виконувати низку правил під час її відливання, а саме:
- заливка її проводиться під невеликим ухилом під кутом від 1 до 10 см від стіни будинку. Стандартний ухил становить близько двох см.
- розміри вимощення — ширина, довжина і глибина повинні відповідати габаритам будинку. Стандартна ширина вимощення становить близько 20 см від краю карниза покрівлі, що дає змогу не тільки полегшити стік води з даху подалі від фундаменту, а й запобігає утворенню непотрібного коріння бур’янів, чагарників і дерев через нестачу вологи під ним. Довжина має дорівнювати периметру будинку. Глибину вимощення роблять з урахуванням інформації про глибину промерзання в конкретному регіоні. Так вона повинна варіюватися в межах половини глибини промерзання ґрунту. Висота над землею вимощення не повинна бути занадто маленькою, тому що певні навантаження, які будуть чинитися на неї в майбутньому негативно позначаться, і вона просто швидко розтріскається і розсиплеться. Традиційна висота коливається в межах п’яти см.
- в разі якщо недалеко від будинку розташовується сад з деревами і чагарниками, то рекомендується зведення бордюрного елемента, щоб уникнути агресивної атаки коренів.
Плями можуть з’являтися при неправильному зберіганні бетонних плит на складі, особливо це характерно в місцях зіткнення плит у сирих закритих приміщеннях. Дуже часто причину появи вицвітання потрібно шукати в складі бетону. Найбільший вміст гідроксиду кальцію відзначено в марках цементу на основі портландцементного клінкеру. Такі види цементу характеризуються підвищеною міцністю, ніж їхні аналоги з найменшим вмістом гідроксиду кальцію, тому вибір марки цементу для майбутньої будови залишається за особистими уподобаннями кожного. Для зменшення ризику виникнення білих плям виробники додають до складу бетонного розчину спеціальні добавки для зв’язування карбонату кальцію. Порушення технології замішування бетону сприяє утворенню капілярів на поверхні бетонних стін, на яких згодом рідкий цементний розчин спільно з карбонатом кальцію благополучно розтікається і залишається застигати там, утворюючи білу плівку. Великий вміст піску в рідкому розчині вкрай негативно впливає на пористість бетону, тому що в ньому утворюються порожнечі, якими рідина подорожує і виходить на поверхню з тим же кальцієм. Для надання цієї проблеми варто вибирати пісок дрібної фракції. Аналогічно і з вмістом води: чим її менше, тим менша пористість капілярів.
Щоб бетон залишався естетично привабливим довгий час проводять такі заходи:
- покриття бетону обробляють захисними просоченнями. У цьому разі найефективнішими будуть акрилові дисперсії, які закупорюють пори бетону й утворюють певну мікроплівку, перегороджуючи доступ виходу на поверхню карбонату кальцію.
- забезпечення достатньою кількістю вуглекислого газу поблизу поверхні, що твердне. Таким чином карбонізується бетонна поверхня і карбоніт кальцію залишається всередині бетону.
- сприяти нормальному мікроклімату в заводських умовах. Вміст рівня вологості має бути в межах норми.
Для того, щоб зробити вимощення навколо будинку, знадобляться такі матеріали: бетон певної марки, щебінь, пісок, цемент, глина, вода, спеціальні добавки для затвердіння, цвяшок, опалубні дошки, кілочки, мотузка для точної розмітки, рулетка, арматура тощо. Починають будь-яке зведення з підготовки зони будівництва. З цією метою по периметру майбутнього вимощення копають невелику траншею, що дорівнює половині глибини промерзання, потім вбивають по краю кілочки і натягують мотузку. Глибину траншеї відразу формують з урахуванням майбутнього нахилу — від будинку глибина менша, до протилежного краю більша. Потім проводиться утрамбовка ґрунту. Далі встановлюють опалубку, щоб залитий бетонний розчин не розтікався. Після встановлення опалубки відразу заготовляють піщану «подушку», періодично проводячи зволоження, чергуючи його з утрамбовуванням. Шар «подушки» має становити приблизно 20 см. Зверху на «подушку» укладають шар руберойду як гідроізоляційний матеріал. Після засипають шар щебеню і тільки після цього проводять армування, яке закінчується заливкою бетонного розчину. По завершенню бетонну поверхню вирівнюють за допомогою гладилки. Для збільшення опору через пару годин після застигання можна провести процедуру «залізнення», яка полягає в покритті поверхні цементом М400. Потім протягом доби не варто забувати про періодичне зволоження, щоб бетон не розтріскався. У спекотну пору бетон вкривають плівкою від опадів і прямих сонячних променів, адже ідеальним часом для висихання вважається період від 14 до 28 днів.
