Кладочний будівельний розчин — суміш, складена з компонентів, взятих у певному відсотковому співвідношенні. Компоненти перемішують до однорідного стану.
До складу суміші входять — в’яжуче (цемент, гіпс, вапно, глина), пісок (або інший заповнювач), вода, добавки, що покращують певні властивості пластичного розчину або продукту, що вже затвердів.
Величина піску, що відповідає вимогам ДСТУ 8736-2014 та інших нормативів, не повинна перевищувати 2,5 мм.
Функціональне призначення
Розчини кладок (у тому числі для проведення монтажних робіт) призначені для кладки конструкцій з цегли, каменю, бетонних блоків, плит.
Особливості приготування продукції та її властивості регламентують ГОСТ 28013-98 та СП 82101-98. При використанні сумішей кладок для будівництва об’єктів з особливими природними та/або експлуатаційними умовами (сейсмонебезпечні регіони, вічна мерзлота, вологі виробничі приміщення) керуються спеціально розробленими нормативами.
Види в’яжучого в розчині кладки і їх характеристики
Види в’яжучого вибирають відповідно до характеристик об’єкта, що будується, і експлуатаційними умовами.
Якщо застосовується один вид в’яжучого, такий розчин називається простим, якщо дещо складним.
Цемент
Це найпоширеніший варіант. Розчинам на в’яжучому цементом характерні — хороша водостійкість, міцність, відсутність токсичних виділень, можливість застосування всередині приміщень і зовні. Цементно-піщані розчини, завдяки високій міцності на стиск, можуть використовуватися при зведенні конструкцій, опор, арок, що важко навантажуються. У загальному випадку для приготування розчинів використовується портландцемент марок М400 та М500 з мінеральними добавками до 20%, а також інші види цементу, що вибираються залежно від умов експлуатації конструкції.
Таблиця вибору цементу відповідно до умов експлуатації
| Вигляд цементу | Тип конструкцій та умови експлуатації |
| Надземні при відносній вологості повітря всередині об’єкта до 60% | Портландцемент – класичного складу, пластифікований, гідрофобний, пуцолановий, шлакопортландцемент |
| Фундаменти в маловологій грунті | |
| Надземні при підвищеній відносній вологості всередині об’єкта | |
| Фундименти, розташовані у вологих ґрунтах | |
| Фундименти, що споруджуються в ґрунтах з водами, що містять підвищену кількість сульфатів | Портландцемент – сульфатостійкий та пуцолановий. |
Гіпс
У таких розчинах зазвичай використовують суміш будівельного гіпсу та цементу. Продукт відрізняється високою схоплюваністю, прискореним твердінням, міцністю. Найчастіше виготовляються у поєднанні із сповільнювачами схоплювання. Продукція на базі в’яжучого гіпсового може використовуватися при будівництві несучих стін. Для зведення цокольних поверхів та інших конструкцій, схильних до сильного зволоження, не застосовується.
Вапно
Вапно може використовуватися самостійно або у поєднанні з цементом. Вапняно-цементні розчини кладок використовуються для зведення стін з цегли, великих каменів, бетонних блоків. Така продукція відрізняється міцністю, підвищеною пластичністю, довговічністю. Наявність вапна підвищує стійкість поверхні до появи грибка та плісняви, запобігає пошкодженню гризунами, підвищує вогнестійкість. Вапняні розчини без добавок цементу використовуються лише в малоповерховому будівництві, в основному для спорудження тонкостінних об’єктів господарського призначення, через невисоку стійкість до зусиль на стиск.
Цемент+глина
Комплексне в’яжуче, що застосовується для кладки наземних конструкцій при відносній вологості повітря всередині об’єкта до 60% і фундаментів в маловологі грунтах, містить 1,5 об’ємних частин глиняного тіста і 1 частина насипного цементу (портландцементу). Для спорудження наземних конструкцій при відносній вологості приміщення понад 60% та фундаментів у вологих ґрунтах співвідношення в’яжучих становить 1:1.
Кладочні розчини зі спеціальними властивостями
Для специфічних областей застосування застосовують спеціальні розчини кладки. Розглянемо характеристики жаростійких та теплоізоляційних продуктів.
Жаростійкі
До такої продукції належать цементно-шамотні, шамотно-бокситові, шамотно-глиноземисті суміші.
-
- Цементно-шамотні. Використовуються для кладки печей побутового та виробничого призначення. Можуть витримувати температуру до +1200°C. В’яжуче – непластифікований та пластифікований портландцемент. Заборонені до використання – пуцолановий, сульфатостійкий та шлакопортландцемент. Заповнювач — шамотний порошок, у виробництві якого використовується бій, шлюб, брухт шамотних виробів. Пластифікатори – вогнетривка або бетонна глина, сульфітно-дрожжева бражка.
- Шамотно-бокситові та шамотно-глиноземисті. Перший тип затребуваний для монтажу промислових нагрівальних печей, другий – доменних агрегатів.
Теплоізоляційні
Такі суміші застосовують при кладці блоків та плит з високими теплоізоляційними характеристиками з піно-або газобетону, газосилікату. Заповнювач — керамзитовий пісок, перліт, пемза, деревна зола, в’яжуче цемент. Як правило, теплоізоляційну продукцію використовують для заповнення швів усередині приміщень. Для зовнішньої кладки через низьку міцність вона практично не застосовується.
