Штукатурка — це будівельний матеріал, який використовується для обробки внутрішніх і зовнішніх поверхонь (стін, стель і т.д.). Особливості приготування робочого розчину для штукатурення визначаються набором складових суміші – в’яжучі речовини і наповнювачі.
Особливості в’яжучих речовин, що використовуються в штукатурці
До в’яжучих речовин, які використовуються для створення штукатурки, відносяться:
- вапна;
- гіпс будівельний;
- глина;
- цемент.
Робота з будівельною вапном вимагає крайньої обережності, оскільки при недотриманні правил приготування розчину з її участю штукатурка почне здуватися, і її буде рвати. Тому для створення штукатурної суміші використовується тільки погашена вапно.
Будівельний гіпс додають в розчин в якості присадки для вапняної штукатурки. Цей компонент прискорює схоплювання суміші і збільшує її міцність (такий склад схоплюється всього за 4 хвилини, а через 30 – вже повністю твердне). При цьому гіпс є єдиним в’язким речовиною, яке не дає усадки.
Найміцнішим в’язким речовиною з використовуваних для створення штукатурного розчину є цемент. Зазвичай для приготування штукатурки використовують марку цементу М-400. Схоплюватися такий матеріал починає через 15 хвилин, а повністю затвердіє він через 12 годин після змішування з водою. Висихання цементного розчину завершується через 28 днів.
Як в’яжучого речовини для приготування штукатурного розчину ще використовують глину. Глиняний розчин застосовується для штукатурення стін з дерева, саману, а також печей.
Які наповнювачі використовуються для приготування штукатурки?
Пісок для штукатурних робіт – це найбільш часто зустрічається наповнювач для робочого розчину. Найякіснішим піском вважається річковий кварцовий, оскільки гірський пісок змішаний з глиною, а морський насичений солями.
Для приготування розчину вибирають чистий пісок. Після його додатково просівають крізь сито, осередки якого мають розмір ? просівати велику кількість піску для штукатурки простіше за допомогою похилого сита, невелике – за допомогою ящикового.
Особливості штукатурного розчину
При приготуванні штукатурного розчину потрібно намагатися досягти оптимальних пропорцій в’яжучого речовини і наповнювача (таку суміш називають нормальною). Важливо, щоб розчин вийшов не жирним (надлишок сполучної речовини) і не худим (зайва кількість наповнювача), оскільки в першому випадку штукатурка буде тріскатися і сідати, а в другому вона вийде недостатньо міцною.
Визначити, чи вийшла суміш нормальної, можна при її перемішуванні: жирна сильно липне до лопати, а Худа не липне зовсім. Нормальний Штукатурний розчин повинен злегка прилипати до робочого інструменту.
Як приготувати вапняний розчин для штукатурних робіт?
Вапняний розчин для штукатурення готується за наступним принципом:
- спочатку змішують трохи кварцового піску з водою, перемішують;
- після додають поступово пісок, поки суміш не вийде нормальної жирності;
- для того щоб прискорити затвердіння відомого розчину, в нього додають будівельний гіпс;
- міцності такої суміші додає цемент.
Вапно хороша в якості в’яжучого властивості і для кам’яних, і для цегляних, і для дерев’яних стін. Важливо врахувати, що такий розчин твердне досить довго. Він не підходить для штукатурення зовнішніх стін, оскільки не відрізняється вологостійкістю і ударостійкістю. Тому під час ремонту видалити стару вапняну штукатурку буде нескладно.
Як приготувати цементний розчин для штукатурки стін?
Для штукатурення стін всередині будівлі, які планується після покрити плиткою, або для обробки зовнішніх стін використовується тільки розчин з піску і цементу. При цьому в складі суміші повинно бути більше саме цементу (щоб зменшити його кількість можна в якості пластифікатора використовувати більш дешеву глину).
Приготування цементного розчину нескладне: потрібно змішати пісок і цемент, а після додати в суміш воду до отримання потрібної густоти. Оптимальними пропорціями для створення такого розчину вважаються 1:3 або 1:4 (одна частка піску на три або чотири частки цементу).
