Будівельними розчинами називають суміші, до складу яких входять: в’яжуче (одне або кілька), дрібний заповнювач (пісок) та вода. Ці матеріали, склад та виробництво яких визначаються ГОСТом 28013-98, використовуються при проведенні кладок та штукатурних робіт, для кріплення елементів облицювання.
До важких належать будівельні розчини, середня щільність яких становить понад 1500 кг/м3. Готовою сухою сумішшю називають суміш компонентів (в’яжучого, дрібного заповнювача, добавок), дозованих безпосередньо на заводі.
Види в’яжучих
Функція в’яжучого в будівельній суміші – обволікання зерен заповнювача та надання продукту необхідної рухливості. Після затвердіння в’яжуче забезпечує міцне зв’язування окремих частинок заповнювача. Затверділий матеріал на вигляд і міцності нагадує камінь. Залежно від кількості в’яжучих, будівельні розчини поділяють на прості та складні.
Цементні
Найбільш поширений варіант у сучасному будівництві – важкі будівельні розчини (готові або замішані самостійно), виготовлені на основі цементу різних складів та марок.
СП82-101-98 визначає, які види цементу необхідно використовувати для різних сфер застосування.
| Умови експлуатації готових конструкцій | Вигляд цементу |
| Надземні елементи будов за умови, що вологість внутрішніх приміщень – не більше 60%, а також будівництво фундаментів, розташованих у маловологому ґрунті | Портландцемент, у тому числі пуцолановий, а також з гідрофобізуючими та пластифікуючими добавками, шлакопортландцемент |
| Надземні конструкції за умови, що вологість приміщень перевищує 60%, фундаменти, розташовані у вологих ґрунтах | Портландцемент, у тому числі пуцолановий, а також з гідрофобізуючими добавками та пластифікаторами, шлакопортландцемент |
| Фундаменти, що експлуатуються в контакті з агресивними сульфатмісткими водами | Портландцемент сульфатостійкий та пуцолановий |
У стандартних будівельних умовах найчастіше застосовують портландцемент марок М400 та М500 з мінеральними добавками у кількості до 20%. Візуально він являє собою тонкомолотий порошок сірувато-зеленого кольору. При зберіганні у нормативних умовах споживчі характеристики цього продукту погіршуються. За місяць його активність знижується приблизно 5%. Якщо в’яжуче утворює грудки, які можна легко розім’яти пальцями, його можна застосовувати у будівництві, збільшивши витрату на 20-50% від розрахованого значення. Схоплювання цементно-піщаних складів настає приблизно через 45 хвилин (і більше), а закінчується пізніше, ніж через 12 годин. Для отримання необхідних технічних характеристик цементно-піщані важкі розчини вводять добавки: протиморозні, гидрофобизирующие, пластифицирующие та інші.
Цементно-піщані склади використовують для виготовлення декоративних штукатурок.
До декоративних розчинів додають кольорові пігменти, кварцовий пісок, товчений мармур, вапняк та інші подрібнені кольорові гірські породи, слюду та скло, роздроблені до стану піску. Як барвники використовують оксид хрому, ультрамарин, залізний сурик, охру. Тяжкі оздоблювальні розчини часто роблять із готових розчинних сумішей, які надходять у продаж у мішках та пластикових відрах.
Вапняні
Для приготування будівельних розчинів використовується гашене вапно – хімічна сполука неорганічного походження, одержувана шляхом гасіння (зачинення водою) негашеного вапна (оксиду кальцію). В результаті гасіння отримують вапняне тісто, яке застосовується для приготування штукатурних і побілкових складів. При проведенні робіт кладки матеріали на основі вапна практично не застосовуються.
Негашене вапно є сухим продуктом сірого кольору, що надходить до споживача у вигляді грудок або порошку. Великі обсяги гашеного вапна зберігають у бочках або ямах, стінки яких обшиті дошками. Суміші на основі вапна мають гарну пластичність і антибактеріальні характеристики. Часто застосовуються для обробки дерев’яних поверхонь як антисептичний засіб. За міцністю вапняно-піщані розчини значно поступаються цементно-піщаним матеріалам.
Будівельний гіпс
Гіпс як в’яжуче для простих розчинів застосовується рідко через швидке твердіння. Найчастіше цей компонент додається до складних вапняно-гіпсових штукатурних розчинів.
Позитивна роль гіпсу у вапняній суміші – підвищення міцності готового продукту, зниження термінів схоплювання та твердіння.
Вапняне тісто додають у кількості 5-20% від маси гіпсу. Як сповільнювач схоплювання та твердіння для гіпсових матеріалів застосовують буру (5-10%) або мездровий клей (0,5-2,0%). Такі добавки продовжують період схоплювання складу з 2-20 хвилин до 40-60. Гіпсові та вапняно-гіпсові розчини використовуються для проведення лише внутрішніх робіт.
Дрібний заповнювач для важких будівельних розчинів
Технічні характеристики важких будівельних розчинів (кладочних та оздоблювальних, готових або змішуваних самостійно) багато визначаються видом дрібного заповнювача.
Функції дрібного заповнювача у будівельних розчинах щільністю понад 1500 кг/м3 виконує пісок:
- кар’єрний – митий або сіяний;
- річковий – промитий від мулистих включень, що знижують якість готового продукту;
- щільний штучний.
Фракцію піску вибирають, залежно від сфери застосування розчину.
Для виготовлення складів кладок для всіх видів кладки, крім бутової, і штукатурки, крім накривального шару, застосовують сипуче з розміром зерна не більше 2,5 мм. Для бутової кладки підходить пісок із розміром зерна до 5 мм. Для виготовлення облицювальних складів та накривувальної штукатурки використовується дрібнофракційний матеріал, в якому розмір часток не перевищує 1,25 мм.
