Чт. Дек 5th, 2024

Гіпс – широко поширений у природі мінерал осадового походження, що є водним сульфатом кальцію. Хімічна формула двоводного природного гіпсу CaSO4*2H2O. Цей мінерал – основна сировина для виготовлення альфа- та бета-гіпсу, що використовуються у будівництві.

Різновиди гіпсу та особливості їх застосування

Альфа-гіпс одержують при обробці природного мінералу при температурах +95…+100°C. Після подрібнення продукту утворюється високоміцний гіпс, що має специфічні сфери застосування.

Бета-гіпс отримують шляхом обробки сировини при температурах, приблизно рівних +180°C, спеціалізованих апаратах. Після його подрібнення утворюються матеріали, що відрізняються за призначенням, яке залежить від тонкості помелу:

  • Тонкий порошок – найбільш поширений у будівництві матеріал, званий будівельним гіпсом або алебастром, на вигляд – це біла або сірувата порошкоподібна речовина. Його застосовують для закладення швів, тріщин на підлозі, стелі та стінах приміщень, усунення нерівностей, при монтажі настінних, підлогових та стельових покриттів.
  • Тонкіший помел – формувальний матеріал, що застосовується при виробництві керамічних предметів, різних форм і макетів.
  • Тонкий помел та глибоке очищення – склад, який використовується в медицині.

Далі йтиметься саме про будівельний гіпс (алебастр), що отримується з природного мінералу.

Позитивні та негативні характеристики будівельного гіпсу

Переваги матеріалу:

  • щільна дрібнозерниста структура;
  • швидкі схоплюваність та твердіння, ці ж якості в певних ситуаціях можна вважати недоліками гіпсового розчину, повне схоплювання пластичної суміші відбувається приблизно через півгодини після її приготування;
  • стійкість до підвищених температур;
  • невелике збільшення алебастрового розчину в об’ємі при застиганні, що забезпечує гарне проникнення у всі щілини та пори;
  • екологічність завдяки природному походженню та відсутності добавок, що виділяють в навколишній простір шкідливі речовини.

Етапи приготування гіпсового розчину

Швидке схоплювання пластичного матеріалу диктує необхідність його приготування у кількості, яку можна використовувати у короткий період. Етапи виготовлення розчину з гіпсу:

  1. В посуд наливають необхідну кількість води.
  2. У воду висипають порошок тонким цівком.
  3. Склад перемішують інструментом із дерева, пластику, гуми, нержавіючої сталі. Не варто використовувати металеві лопатки з іржею. Для виготовлення великої кількості гіпсового розчину використовують електродриль із спеціальною насадкою або будівельний міксер. Розмішувати склад більше однієї хвилини не рекомендується, оскільки може розпочатися процес розшаровування тіста.
  4. Гіпсові частинки, проходячи через шар води, швидко змочуються, тому вже за хвилину буде готове гіпсове тісто, яке одразу необхідно використовувати.

Увага! Якщо влити воду в порошок, отримати однорідний розчин без грудок складно чи неможливо.

Пропорції компонентів гіпсового розчину:

  • для отримання високоміцного матеріалу на 1 л води беруть 2 кг порошку;
  • традиційний варіант, що дозволяє отримувати суміш середньої пластичності, – 1 л води та 1,5 кг порошку;
  • для обробки стін та інших вертикальних поверхонь роблять більш рідкий розчин, приготовлений з 1 кг порошку та 1 л води.

Гіпсові розчини: склад, пропорції, приготування, застосування

Сповільнювачі пластичної суміші

У деяких випадках виникає необхідність уповільнення процесу схоплювання гіпсового розчину, для чого до складу можна ввести наступні компоненти в невеликих кількостях:

  • клеї – кістковий, мездровий, шпалерний, ПВА;
  • кератиновий сповільнювач, що виготовляється з відходів, що утворюються при переробці рогів та копит ВРХ;
  • казеїнат кальцію;
  • продукти харчування – цукор, молоко;
  • речовини, що використовуються в побуті, — пральний порошок, шампунь, рідке мило, рідина для миття посуду.

Такі сповільнювачі дозволяють продовжити час схоплювання гіпсового розчину до кількох годин.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *