Гіпс – широко поширений у природі мінерал осадового походження, що є водним сульфатом кальцію. Хімічна формула двоводного природного гіпсу CaSO4*2H2O. Цей мінерал – основна сировина для виготовлення альфа- та бета-гіпсу, що використовуються у будівництві.
Різновиди гіпсу та особливості їх застосування
Альфа-гіпс одержують при обробці природного мінералу при температурах +95…+100°C. Після подрібнення продукту утворюється високоміцний гіпс, що має специфічні сфери застосування.
Бета-гіпс отримують шляхом обробки сировини при температурах, приблизно рівних +180°C, спеціалізованих апаратах. Після його подрібнення утворюються матеріали, що відрізняються за призначенням, яке залежить від тонкості помелу:
- Тонкий порошок – найбільш поширений у будівництві матеріал, званий будівельним гіпсом або алебастром, на вигляд – це біла або сірувата порошкоподібна речовина. Його застосовують для закладення швів, тріщин на підлозі, стелі та стінах приміщень, усунення нерівностей, при монтажі настінних, підлогових та стельових покриттів.
- Тонкіший помел – формувальний матеріал, що застосовується при виробництві керамічних предметів, різних форм і макетів.
- Тонкий помел та глибоке очищення – склад, який використовується в медицині.
Далі йтиметься саме про будівельний гіпс (алебастр), що отримується з природного мінералу.
Позитивні та негативні характеристики будівельного гіпсу
Переваги матеріалу:
- щільна дрібнозерниста структура;
- швидкі схоплюваність та твердіння, ці ж якості в певних ситуаціях можна вважати недоліками гіпсового розчину, повне схоплювання пластичної суміші відбувається приблизно через півгодини після її приготування;
- стійкість до підвищених температур;
- невелике збільшення алебастрового розчину в об’ємі при застиганні, що забезпечує гарне проникнення у всі щілини та пори;
- екологічність завдяки природному походженню та відсутності добавок, що виділяють в навколишній простір шкідливі речовини.
Етапи приготування гіпсового розчину
Швидке схоплювання пластичного матеріалу диктує необхідність його приготування у кількості, яку можна використовувати у короткий період. Етапи виготовлення розчину з гіпсу:
- В посуд наливають необхідну кількість води.
- У воду висипають порошок тонким цівком.
- Склад перемішують інструментом із дерева, пластику, гуми, нержавіючої сталі. Не варто використовувати металеві лопатки з іржею. Для виготовлення великої кількості гіпсового розчину використовують електродриль із спеціальною насадкою або будівельний міксер. Розмішувати склад більше однієї хвилини не рекомендується, оскільки може розпочатися процес розшаровування тіста.
- Гіпсові частинки, проходячи через шар води, швидко змочуються, тому вже за хвилину буде готове гіпсове тісто, яке одразу необхідно використовувати.
Увага! Якщо влити воду в порошок, отримати однорідний розчин без грудок складно чи неможливо.
Пропорції компонентів гіпсового розчину:
- для отримання високоміцного матеріалу на 1 л води беруть 2 кг порошку;
- традиційний варіант, що дозволяє отримувати суміш середньої пластичності, – 1 л води та 1,5 кг порошку;
- для обробки стін та інших вертикальних поверхонь роблять більш рідкий розчин, приготовлений з 1 кг порошку та 1 л води.
Сповільнювачі пластичної суміші
У деяких випадках виникає необхідність уповільнення процесу схоплювання гіпсового розчину, для чого до складу можна ввести наступні компоненти в невеликих кількостях:
- клеї – кістковий, мездровий, шпалерний, ПВА;
- кератиновий сповільнювач, що виготовляється з відходів, що утворюються при переробці рогів та копит ВРХ;
- казеїнат кальцію;
- продукти харчування – цукор, молоко;
- речовини, що використовуються в побуті, — пральний порошок, шампунь, рідке мило, рідина для миття посуду.
Такі сповільнювачі дозволяють продовжити час схоплювання гіпсового розчину до кількох годин.
